(1840 —1904)
М. Старицький увійшов вукраїнську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер іорганізатор реалістичного професіональноготеатру.
Михайло Петрович Старицькийнародився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині(тепер — Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство середмальовничої природи, вплив діда — 3. О. Лисенка, колишнього полковника, який бравучасть у Вітчизняній війні 1812р. і був для свого часу людиною дуже освіченою,“знав добре французьку мову, зачитувався Вольтером та й у душі був вольтеріанцем”,— дали перші імпульси до формування йогосвітогляду.
У роки навчання у Полтавськійгімназії Старицький залишився круглим сиротою (1852) і відтоді турботи про йоговиховання взяв на себе двоюрідний брат його матері — В. Р. Лисенко, батькоМ. В. Лисенка. Разом з М. Лисенком — майбутнім видатним композитором — Старицькийчасто гостював у родичів, де співали російські та українські народні пісні, думи,читали заборонені вірші Т. Шевченка. Старицький не тільки прилучився до музичноїкультури, а й мав змогу ознайомитися з вітчизняною і зарубіжною літературою. Нацей же час припадає і захоплення Старицького театром; “Наталку Полтавку”,“Москаля-чарівника”, “Сватання на Гончарівці”, що ставилися аматорським гуртком,він і під кінець життя згадував як найкраще з усього нимбаченого.
На час навчання в Харківському(1858 — 1859) і Київському (з 1860) університетах М. Старицький і М. Лисенко буливже добре обізнані з сучасною російською та українською літературою. До цьогоперіоду належать перші оригінальні вірші та переклади Старицького українськоюмовою творів Крилова, Пушкіна, Лєрмонтова, Огарьова, Міцкевича, Байрона, Гейне, атакож перші спроби драматургічної творчості: лібретто опери “Гаркуша” за п'єсою О.Стороженка і сатиричної оперети “Андріяшіада”. Разом з Лисенком він створює уКиєві аматорський гурток, силами якого на вечорі пам'яті Шевченка в лютому 1864р.було показано “Наталку Полтавку”.
З 1871р.Старицький веде велику громадсько-культурну роботу, організовує разом з ЛисенкомТовариство українських сценічних акторів, яке давало спектаклі за їх творами(особливим успіхом користувалася музична комедія “Різдвяна ніч” — лібреттоСтарицького за Гоголем, музикаМ. Лисенка).
Після повернення у 1881р.з-за кордону він видає перші свої поетичні збірки (“З давнього зшитку. Пісні тадуми”), п'єси “Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка”, “Не судилось”, перекладтрагедії Шекспіра “Гамлет, принцДанський”.
Значну частину літературноїспадщини Старицького складають переробки, які формально цензурній забороні непідлягали. Малосценічні твори Я. Кухаренка “Чорноморський побит на Кубані” та І.Нечуя-Левицького “На Кожум'яках” він перетворив на динамічні комедії “Чорноморці”(1872) і “За двома зайцями” (1883) (до останньої тематично близький оригінальнийводевіль Старицького “По-модньому”,1887).
Інсценізація творів М. Гоголя(“Тарас Бульба”, 1880; “Сорочинський ярмарок”, 1883), О. Шабельської (“Ніч підІвана Купала”, 1887), І. Крашевського (“Циганка Аза”, 1888), Е. Ожешко (“Зимовийвечір”, 1888), обробка п'єси Панаса Мирного “Перемудрив” (комедія “Крути, та неперекручуй”, 1886), були не механічним пристосуванням їх до сценічних вимог, атворчим переосмисленням. Інколи із запозиченого сюжету виростає цілкоморигінальний твір, як, наприклад, драма “Юрко Довбиш” (1888), створеназа романом К. Е. Францоза “Боротьба за право”. Питання про межі втручання упершоджерело та про авторське право драматурга поставало перед Старицьким і тоді,коли він на основі народних легенд про Марусю Чурай і думи про Марусю Богуславкутворив драму “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” (1887), трагедію “МарусяБогуславка” (1897).
Серед переробок були йлібретто опер “Тарас Бульба”, “Утоплена” та ін.; слід, отже, відзначити плідністьзусиль Старицького, який разом з Лисенком сприяв подальшому розвитку українськоїнаціональної опери.
1883 по 1885р. М.Старицький очолює і забезпечує матеріально першу об'єднану українську професійнутрупу, створення якої було своєрідним підсумком багаторічних зусиль його ворганізації театральної справи на Україні. Вистави українського театру, в якихбрали участь М. Заньковецька, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський таінші видатні актори, мали такий успіх, що були заборонені в Києві й усьомугенерал-губернаторстві. Але трупа продовжувала працювати й виступала в Житомирі,Одесі, Ростові-на-Дону, Воронежі, Харкові, Кишиньові, іншихмісцях.
Після відокремлення трупиКропивницького Старицький віддає багато сил роботі з творчою молоддю. В 1887 —1888 рр. трупа Старицького з успіхом виступає в Москві та Петербурзі, а згодомгастролює у містах Поволжя, у Вільно, Мінську,Тифлісі.
Розуміння зв'язку соціальних інаціональних проблем у визвольній боротьбі українського народу XVII ст. виявивписьменник у сповнених трагедійного пафосу, позначених рисами епічності п'єсах“Тарас Бульба” (1881), “Богдан Хмельницький” (1887) (безперечно, пов'язаній ізйого ж романом-трилогією з часів Хмельниччини) та “Оборона Буші”(1899).
У п'єсах Старицького на сучаснутематику — “Зимовий вечір”, “Розбите серце” (1891), “У темряві” (1892), “Талан”(1893), “Крест жизни” (1901), — різних за поетикою, позитивним героєм виступаєлюдина, яка бореться проти соціальної несправедливості, за людську гідність,захищає в міру своїх можливостейслабшого.
Письменник також тяжіє до драмиідей ібсенівського типу. Своєрідними розвідками в цьому напрямі були його п'єси“Остання ніч” (1899) і “Крест жизни”.
Своєрозуміння ролі й завдань театру в житті суспільства Старицький висловив у доповідіна Першому всеросійському з'їзді сценічних діячів (15 березня 1897р.). Вінзвернувся до з'їзду з проханням допомогти українському театрові позбутисяадміністративних і цензурних утисків. Назвавши цей виступ сміливим і патріотичним,Іван Франко вказав, що завдяки йому з'їзд прийняв ухвалу й заходи, наслідком якихбули “значні пільги для театру, в тім числі й для українського, вРосії”.
Почавши писати п'єси знеобхідності, М. Старицький досяг у них високої майстерності і став одним ізнайвидатніших вітчизняних драматургів; разом з іншими корифеями він надав цьомуродові літератури вагомого значення у культурномупроцесі.
По Старицький Михайло найдены еще материалы:
Життя та творчість Старицький Михайло
| Отзывы | Оставить отзыв |
