у пешому ряду другий зліва
(1908 -1973)"Все своє життя він чесно завойовував право засвітіггись в сузір'ї Поезії —в сузір'ї Ліри. І час підтверджує це ного високе право".
(Б. Олійник "Всузір'ї Ліри").
Леонід Соломонович Первомайський (Ілля Шльомович Гуревич)народився 17 травня 1908 року в родині ремісника-палітурника в містіКостянтинограді (тепер Красноград) на Полтавщині, Тут і пройшли його дитинство іюність.
Грамоти Ілля навчився дуже рано з розрізних абеток для шкіл, яківиготовлялися в батьковій майстерні. Учився скрізь потроху: в початковій школі, вміській чоловічій гімназії і в трудовій семирічці. Багато й жадібно читав — цяпристрасть залишилась у нього на все життя, і саме завдяки читанню він, формальнобільш ні в яких школах не навчаючись, самотужки здобув грунтівну освіту.(Обізнаність Первомайського з світовою літературою і фольклором часом дивуваланавіть спеціалістів).
Працювати майбутній поет почав з шістнадцяти років:спочатку на цукроварні, потім у Зачепилівці завідував бібліотекою іхатою-читальнею. У 1925 році він переїхав на життя до міста Лубни. Робота в газеті"Червона Лубенщина" прилучила його майже до всіх жанрів газетної прози йпоезії.
Вже в 1926 році молодий поет переїздить до Харкова і працює тут вредакції дитячого журналу "Червоні квіти", стає членом літературного об'єднання"Молодняк". З 1926 по 1928 рік вийшло десять окремих видань його оповідань таповістей. Перша книжка віршів "Терпкі яблука" вийшла у 1929 році. ЛеонідСоломонович з любов'ю пише про рідне місто:
Я хочу бути терпким, якяблуко,
зелене яблуко з твоїх садів,
Червоноградщино, де я блукав,
Цепри дорогах я сидів.
Тече річка, два миє береги,
Два має береги— однимсадам...
Краси твоєї ні за Америки,
Ні за Австралії я не віддам.
Улітературу Леонід Первомайський увійшов стрімко. Така ж була і його натура —енергійна, запальна, чуйна до покликів часу.
Письменник Л. М. Новиченко бачитьв творчому розвитку поета три періоди: "Перший — це строго кажучи, періоднамацування власного творчого шляху, період шукань — уже не зовсім учня, але ще йне майстра. Не учня — тому, що і в своїх ранніх поезіях Первомайський виявлявнеабияку віршову вмілість і досить широкий літературний кругозір. Не майстра —тому, що варто порівняти перші його збірки — ті ж "Терпкі яблука", "З фронту","Героїчні балади", "Моя весела молодість" і навіть дуже хваленій того часу "Прологдо гори" (1933) з "Новою лірикою" (1937) і особливо, де поет виступає справжніммайстром, а де — підмайстром, чи, може, півмайстром.
Другий період умовноможна вкласти в рамки двох десятиріч — від другої половини 30-х років до кінця50-х. Він охоплює і передвоєнні роки, коли поет дійшов "свого зросту і сили" іславну сторінку в творчій біографії Первомайського, — його вірші часів ВеликоїВітчизняної війни, і повоєнне десятиріччя, коли його творчість знала і піднесення,й певні спади.
І є підстави окремо виділити час від початку 60-х років докінця життя поетового (помер 1973 р.), коли були створені роман "Дикий мед" ікниги віршів "Спомин про блискавку", "Уроки поезії", "Древо пізнання", "Вчора ізавтра" (опубліковано посмертно в 1974 році) — час досягнутого творчого синтезу,час нового плідного заглиблення поета в життя і — через власну душу — в душі своїхсучасників".
В роки Великої Вітчизняної війни Первомайський працюваввійськовим кореспондентом газети "Правда". За збірки віршів "День народження" і"Земля" поет удостоєний Державної премії СРСР. Героїку війни поет відтворив уфілософському романі "Дикий мед". Цей роман екранізований.
Леонід Соломоновичвиступав як літературний критик, теоретик поезії і перекладач. Він переклав наукраїнську мову твори Лєрмонтова, Маяковського, Гейне, Війона, Петефі, Фучика,Нізамі, балади слов'янських та інших народів світу.
За участь у ВеликійВітчизняній війні поет нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війнипершого ступеня і медалями. Дочка Первомайського Сусанна Пархомовська передалаКрасноградському краєзнавчому музею ордени і робочий кабінет батька. У Красноградіна будинку, в якому народився поет, встановлена меморіальна дошка.
17 травня1978 року красноградці урочисто відзначили 70-річчя від дня народження видатногоземляка. В урочистих зборах взяли участь письменники з Харкова, Києва іМоскви.
У Москві ювілей Леоніда Соломоновича Первомаиського відзначався 23травня 1978 року. На урочисті збори прибули літератори з усіх республік СРСР. Такачесть була надана і директору Красноградського краєзнавчого музею.
Виступаючіна урочистих зборах називали Л. С. Первомаиського класиком української літератури.Твори поета звучали на всіх мовах народів СРСР. Добрим словом згадували ЛеонідаСоломоновича І. С. Козловський, кіноактор і режисер Олексій Баталов, СавваГолованівський і багато інших.
Степан Олійник розповів, що солдати у рокивійни чин поета Первомаиського ставили вище генерала: "Мне чин й повышевстречался... позт майор Леонид Первомайский!" — говорить солдатам бравийстаршина.
Леонід Первомайський був надзвичайно вимогливим до кожного словасвоїх творів: "Кожен раз, коли я сідаю до столу, мені здається, що я ще нічого ненаписав, що все треба починати заново, а чистий лист паперу здається мені великимполем, яке треба виорати і засіяти...".
Ім'я Леоніда СоломоновичаПервомаиського занесено в енциклопедію світової літератури.
| Отзывы | Оставить отзыв |
