(Нар. 1913р.)
Народився 1 грудня 1913р. в с.Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Виховувався в охтирському дитячомумістечку-інтернаті. Біографія його — справді народна біографія: в рокипершої-другої п'ятирічок П. Воронько вчиться в Харківському автошляховомуінституті, після закінчення якого їде до Таджикистану, де й працює за фахом. В1935р. його призивають до Червоної Армії. Демобілізувавшись, майбутній поет (вінуже тоді писав вірші — здебільшого «для себе») повертається на Сумщину, деякий часвчителює, а 1937р. вступає до Літературного інституту ім. О. М. Горького. 1939р.добровольцем їде на фінський фронт, де воює разом з своїми товаришами по інституту— С. Наровчатовим, М. Отрадою, А. Копштейном та ін. З перших днів ВеликоїВітчизняної війни, знову добровольцем, — на її передньому краї, а 1943р. закінчуєкурси підривників і переправляється в партизанське з'єднання С. А.Ковпака.
І під час навчання в інституті, ів проміжках між боями П. Воронько писав вірші, але не публікував їх. Зате деяківірші його, написані в походах, сталипіснями.
1944р. виходить перша книжкавіршів «Карпатський рейд», книжка поета-партизана, складена з віршів, створених убойових походах — «від Путивля до Делятина». Вірші «Карпатського рейду» писалися вдусі народно-пісенному.
Чи не найбільшийуспіх серед ліричних творів припав на долю вірша «Я той, що греблі рве»,написаного невдовзі по війні, — він став хрестоматійним. У творчому розвитку П.Воронька цей вірш ніби завершував один і започатковував другий етап, межу міжякими можна умовно означити кінцем 50-х років. До цього у поета вийшли збірки«Весняний грім» (1947), «Великий світ» (1948), «Славен мир» (1950), «Від Москви доКарпат» (1951), «Моя Москва» (1953), «Обов'язок» (1955), «Моя Гуцульщина» (1956),«Драгі другарі» (1959) та ін. Цей перелік поповнюється багатьма книжками для дітей(напр. «Казка про Чугайстра»).
Заповоєнними віршами можна легко бачити життєві маршрути поета — чи то шляхи «відМоскви до Карпат» по місцях колишніх боїв, участь у всесвітній молодіжнійконференції на захист миру в Лондоні чи поїздка до «драгих другарів» — у Болгарію,в інші братні країни, чи перебування в Москві, чи відвідини країв, де віннародився і зростав.
Для поезії другоїполовини 40 — 50-х років характерні вірші, навіяні героїкою і трагікою недавніхбитв — «Солдат», «Могила генерала Руднєва», «Пісня про Лівшу», «Вдень накувалазозуля», «Ой, ганьба!», «Пісня ветерана», «Винесла відерце за ворота» та ін., атакож інтимна, любовна тематика («Мені приснилась та білява», «Зустріч», «Тількизгадка торкнеться рукою», «Я не шукав кохання», «Є почуття такі прозорі» таін.).
Широке визнання здобули пісні «Яславлю партію», «Від Москви до Карпат», «Коні вороні», «Ходімо, кохана, у ліс», «Ічого тікати» та ін.
Епічний талант поетавиявився в поемах «Безсмертя» (1945), «Ярославна» (1945), «За всі літа розлуки»(1945 — 1962) (автобіографічна за характером), поемі-легенді про братів-гуцулів —«Стояни», невеликій поемі «З Німеччини в Чернеччину»(1945).
Від 1960 р. у світ виходять книгилірики і поем — «Мирний неспокій», «Через гони літ» (1960), «Гнівом Африкаклекоче» (1961), «Коли я в Київ повертаюсь» (1962), «Скресання» (1967), «Покиживий — іду», «У світлі блискавиць» (1968), «Повінь» (1970), «Здвиг-земля» (1976),«Узьмінь» (1979) (одна з найваговитіших збірок ), «Батькові долоні», «Совістьпам'яті» (1980).
До 70-річчя поета вийшлочотири томи його вибраних творів. Поет продовжує плідно працювати також на нивідитячої літератури.
П. Воронько є авторомпонад 30 збірок віршів і поем та великої кількості книжок і книжечок для дітей, аводночас і відомим громадськимдіячем.
Заслуги поета відзначені урядовиминагородами і преміями. Він — лауреат Державної премії СРСР (1951, за книги «Добрийранок» і «Славен мир»), Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1972, за книгу«Повінь»), премії Ленінського комсомолу України ім. М. Островського (1962, «Драгідругарі»), літературної премії ім. Лесі Українки (1976, збірки віршів «Всім посім», «Читаночка», «Сніжна зіронька горить», «Облітав журавель», драматична поема«Казка про Чугайстра»).
Обирався депутатомВерховної Ради УРСР десятого та одинадцятогоскликань.
| Отзывы | Оставить отзыв |
