(1863 —1942)
Народилася Ольга Кобилянська27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітнійсім'ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а йпольську та німецьку мови, якими говорили в її родині. Дитинство й юністьмайбутньої письменниці минули в румунсько-німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава,Кімполунг. Пізніше вона жила в с. Димка, а з 1891р. — уЧернівцях.
У Південній Буковині, заселенійпереважно німцями й румунами, жили й українці. Але українських шкіл чикультурно-освітніх закладів у 60 — 80-ті рр. тут не було. Німецька школа не могладати Кобилянській будь-яких знань з історії культури українського народу. Першілітературні твори О. Кобилянської, написані німецькою мовою ще без чіткогоуявлення, “що значить слово “література”, припадають на початок 80-х рр.(“Гортенза, або нарис з життя однієї дівчини”, “Доля чи воля?”). Раннінеопубліковані твори Кобилянської (“Гортенза”, “Малюнок з народного життя наБуковині”, “Видиво”, “Людина з народу” та ін.) сьогодні зберігають переважнопізнавальне значення, відображаючи окремі сцени з життя містечкової інтелігенції,людей з народу.
Німецька мова, як інімецька культура, відіграли позитивну роль у житті й творчості Кобилянської.Вони, як слушно зауважила Леся Українка, допомогли Кобилянській вийти в широкийсвіт загальнолюдської культури. Але для утвердження Кобилянської як українськоїписьменниці необхідно було глибоко знати не лише українську мову, а й надбанняукраїнської літератури. Цю істину вона все ясніше почала усвідомлювати і з кінця80-х років наполегливо вивчає культурну спадщину свого народу, виявляє дедалібільший інтерес до його життя.
Тоді ж вонабере активну участь у так званому феміністичному русі, який зачепив чималонаболілих питань, над якими замислювалися представники передової інтелігенції.Ставши у 1894р. однією з ініціаторок створення “Товариства руських жінок наБуковині”, Кобилянська обгрунтувала мету цього руху в брошурі “Дещо про ідеюжіночого руху”. Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки “середньоїверстви”, активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за її право нагідне людини життя.
Ці думки виявилися вранніх творах письменниці. У деяких з них (“Гортенза”, “Вона вийшла заміж” таін.), змальовуючи духовний світ своїх героїнь, письменниця робить наголос на їхпошуках особистого щастя. В “Людині”, а ще більше в “Царівні” особисте щастягероїнь Кобилянської більшою чи меншою мірою вже пов'язується з соціальнимипроблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися зобставинами, що сковують розвиток її духовнихсил.
Продовжуючи проблематику “Людини”,повість “Царівна” (1895) свідчила про розширення світобачення письменниці,поглиблення її реалістичної манери, засобів психологічного аналізу. Повість маєскладну творчу історію. Писалась вона і доопрацьовувалась тривалий час (1888 —1893), первісний текст її був німецький, пізніший — український. Надрукованаповість була в газеті “Буковина” (1895) і того ж року вийшла в Чернівцях окремимвиданням.
Торкнувшись морально-етичнихпроблем життя інтелігенції у таких новелах, як “Аристократка” (1896), “Impromptuphantasie”, Кобилянська продовжує розробляти їх у наступних творах і створює трицілісних образи жінок-інтелігенток в оповіданні “Valse melancolique” (1898).Згодом вона повертається до цієї теми в повістях “Ніоба” (1905), “Через кладку”,“За ситуаціями” (1913).
Тема інтелігенціїпроходить через усю творчість Кобилянськоі — від її ранніх оповідань та повістейдо “Апостола черні”.
Зображення життясела, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем стало другоюпровідною лінією творчості Кобилянської. “Щоденники” письменниці переконливосвідчать, що в другій половині 80-х рр. вона вже замислюється над долею народу,пов'язуючи проникнення в його життя з опануванням соціалістичних ідей. В новелі“Жебрачка” (1895) письменниця вперше показує людину з народу, яка опинилася беззасобів до існування, живе з милостині. У середині 90-х рр. письменниця поглиблюєзнання життя селянства, чому сприяють її тісні контакти з мешканцями буковинськихсіл, зокрема Димки, що згодом увійде в її творчість страшноютрагедією-братовбивством(“Земля”).
Глибоко правдиві картини зжиття села Кобилянська дала в новелах “Банк ру-стикальний”, “На полях”, “У св.Івана”, “Час”, “Некультурна”.
Визначнимдосягненням української літератури, вагомим внеском письменниці у розробку темиземлі у світовій літературі є повість Кобилянської “Земля”. “Факти, що спонукалимене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі що до одної також із життя взяті.Я просто фізично терпіла під з'явиськом тих фактів, і коли писала, ох, як хвилямиридала!..” — згадує О. Кобилянська в автобіографічному нарисі “Про себе саму”.Саме це дало підстави Франкові назвати “Землю” твором, який, крім художньоїцінності, “матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народув час теперішнього тяжкого лихоліття”.
Напочатку 900-х рр., розробляючи проблеми, накреслені в ранніх творах, письменницяпрагне розширити сферу своїх художніх пошуків, звертається доабстрактно-символічних тем і образів (“Акорди”, “Хрест”, “Місяць” та ін.), пишеряд поезій в прозі, серед яких є майстерні художні мініатюри. Кобилянська друкуєокремі твори в модерністських журналах “Світ”, “Українськахата”.
Реалістичні й романтичні тенденціїтворчості Кобилянської своєрідно поєднуються в одному з її кращих творів — повісті“В неділю рано зілля копала”, в основі якої — мотив романтичної пісні-балади “Ойне ходи, Грицю, та й на вечорниці”, що неодноразово опрацьовувався українськимиписьменниками, зокрема М. Ста-рицьким у драмі під однойменною назвою. Повістьперекладена багатьма мовами, інсценізована, з успіхом йде на сценах театрів нашоїкраїни.
Творчість Кобилянської 20 — 30-хрр., у період, коли Північна Буковина опинилася під владою боярської Румунії,проходила в особливо складних і тяжких умовах. Українська мова й культура у цьомукраї жорстоко переслідувалися, проте й у таких умовах Кобилянська налагоджуєконтакти з українською літературною молоддю прогресивного журналу “Промінь” (1921— 1923), з львівським місячником “Нові шляхи”, з харківським видавництвом “Рух”,де протягом 1927 — 1929рр. вийшли її “Твори” в дев'ятитомах.
У творах Кобилянської періодупершої світової війни та часів боярсько-румунської окупації Північної Буковиниз'явилися деякі нові мотиви. В оповідання письменниці ввійшла тема війни (“Юда”,“Лист засудженого вояка до своєї жінки”, “Назустріч долі” (1917), “Зійшов зрозуму” (1923) та ін.), що була однією з провідних у творчості В. Стефаника, МаркаЧеремшини, О. Маковея, К. Гриневичевої таін.
У деяких оповіданнях та новелахпіслявоєнного періоду Кобилянська звернулася до відображення тих морально-етичнихпроблем, що стали предметом художнього аналізу в багатьох її творах, написаних укінці XIX — на початку XX ст. Так, мотиви “Землі” знаходять своєрідне продовженняі певне поглиблення в соціально-побутовому оповіданні“Вовчиха”.
Творчість Кобилянської 20 —30-х рр підпадає під певний вплив символізму (“Сниться”, “Пресвятая богородице,помилуй нас!”). У романі “Апостол черні” письменниця певною мірою ідеалізуєбуковинське духовенство, наділяючи таких духовних пастирів, як о. Захарій,багатьма громадянськими й християнськимичеснотами.
Виступивши в середині 90-х рр.як українська письменниця з оповіданнями й повістями з життя інтелігенції,Кобилянська протягом майже півстоліття створила десятки оповідань, нарисів, новел,повістей, критичних і публіцистичних статей, перекладів, лишила значне за обсягомлистування. Велика частина її творів написана німецькою мовою. З них лише деякібули надруковані в періодичних виданнях; у 1901р. вони вийшли окремою книжкою підназвою “Kleinrussische Novellen”. Окрему ідейно-тематичну групу становлятьмемуарні та публіцистичні твори Кобилянської, написані в радянський період їїдіяльності.
Обставинами життя і творчістюКобилянська глибоко вросла в буковинський грунт. Разом з тим вона ніколи незамикалася у вузьких етнографічних рамках і охоплювала зором усю Україну. Активнаучасниця загальноукраїнського літературного процесу, Кобилянська постійноспілкувалася з культурами інших народів, зокрема тих, які жили в Австро-Угорськійімперії. Завдяки новаторству, співзвучності прогресивним тенденціям світовоїлітератури проза Кобилянської в її вершинних виявах викликала і викликає значнийінтерес не лише в нашій країні, а й за її межами. Кращі твори письменниці вийшли уперекладах багатьма мовами, зокрема слов'янськими, відіграли й відіграють важливуроль у міжслов'янських літературних контактах, піднімаючи міжнародний престижукраїнського художньогослова.
По Кобилянська Ольга найдены еще материалы:
Життя та творчість Кобилянська Ольга
| Отзывы | Оставить отзыв |
бред
Ответить