Після закінчення педінституту все життя працює вТишенківській школі вчителькою української мови та літератури. Любов до рідноїслова, поезії успадкувала від матері, а в шкільні роки мала добрї наставників —Лідію Антонівну Кучеренко та Анастасію Силіві Ярмульську.
Писати вірші стала,вже працюючи вчителькою. Багато її поезій присвячено людям праці села Тишенківки.Частина з вірі стала піснями, які охоче співають діти й дорослі, сільськийансамбль "Червона калина".
В доробку поетеси Нелі Сергіївні десятки віршів тапісень. Вона проводить велику громадсько-корисну роботу в школі, в селі ірайоні.
Є в Нелі Сергіївни вірші, присвячені воїнам, які не повернулися звійни:
Батьку, рідний, де ти? Озовися!
Ми тебе чекаєм стільки літ.
Якбез тебе гірко дні тяглися,
Скільки ми перетерпіли бід.
Наша мама, як вмороз калина,
Коси її стали, наче сніг,
Досі, батьку, ждетеберодина
Із далеких грозових доріг.
Є в Нелі Сергіївни йгуморески:
Хвалилися в Тишенківці,
Що у цьому році
Посіяливареники
Дітям на толоці.
Будуть учні йти у школу
Й швидко безмороки
Поснідають в ранню пору
І гайда на вроки!
Ось і сходи вже з'явились —
Вареники з сиром.
Недаремно старалися
Для дітей всім миром.
Бігли юні тишенчата
Після гри з толоки.
Як уздріли теє диво,
Ажвзялися в боки.
Пхе,— скривилися скептично,—
Людей насмішили,
Кращебули б замість нас
Уроки повчили.
| Отзывы | Оставить отзыв |
