Атаманюк Василь Іванович родом із с. Яблунева Косівськогорайону на Івано-Франківщині. Побачив він світ 14 березню 1897 р. у біднійселянській родині. В 1909-1915 роках навчався в Коломийській гімназії.
Уроки першої світової війни служив в австрійській армії, затим працювавперекладачем у Пресбюро, був січовим стрільцем. У 1918-1920рр. мешкав уКатеринославі, де за Центральної Ради працював секретарем місцевої газети"Боротьба", завідувачем "трудової школи". 1922р. переїхав до Києва, прилучився долітературної організації "Західна Україна".
Перша збірка його лірики "Яксурми заграли до бою" побачила світ ще 1916р. Згодом вийшли друком книжки поезій"Чари кохання" (1921), "Хвилі життя" (1922), "Жовтень" (1924), "Галичина" (1925),"За Збручем грози" (1930), "Дума про Степана Мельничука" (1924), "Тяжкі роки"(1930), "Батіг і багнет", "Крізь кривду і кров" (1932), у яких зображені болі йстраждання західноукраїнського трудового села в умовах польсько-шляхетськогогніту, наростання у ньому революційних настроїв.
Як перекладач видавантологію "Нова єврейська поезія" (1923), упорядкував збірники "Сатира і гумор"(1926), "Літературні пародії" (1927), "Революційні пісні Західної України" (1928),"Революційна поезія Західної України" (1930), "Антологія західноукраїнськоїпоезії" (т. 1-3, 1930-1931). Писав Василь Атаманюк і твори для дітей.
Заарештований 31 січня 1933 року в Києві. В обвинувальному висновкуорганами ДПУ йому інкриміновано такий злочин:
"Атаманюк був одним ізкерівників київської організації УВО (Українська військова організація). З йогоініціативи і під його керівництвом була створена в Києві організація галицькихписьменників - "За плуг", перейменована в 1923р. в "Західну Україну", що ставиласвоєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил". Письменниказвинувачували в тому, що він вів "активну контрреволюційну діяльність, спрямовануна повалення радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичноїреспубліки".
Вимучений на допитах тортурами В. Атаманюк вимушено визнавсебе винним і звів на себе й на деяких інших письменників наклеп, 1-го жовтня1933р. "судовою трійкою" ДПУ УРСР був засуджений на п'ять років ув'язнення.Перебуваючи в концтаборі "Карлаг", він звернувся 1 березня 1935р. із проханням пропомилування до особливого уповноваженого НКВС в м. Москві У своєму листі писав;"Після арешту неймовірними зусиллями деяких слідчих, які знущалися наді мною,били, двадцять діб не дозволяли спати і лягати, заставляли безперервно бігати,загрожували різними тортурами і т. ін., помістили серед польських шпигунів. Менедовели до безвольного несвідомого стану, і я вимушений був зізнатися піддиктування в неіснуючих злочинах."
Прохання про помилування надіслав і доЙ. Сталіна (19.05.1937) та Вишинського (29.05.1937). Проте вони не полегшили йогодолі. Навпаки. Особлива трійка УНВС 9 жовтня 1937р. винесла йому новий вирок:"Атаманюка-Яблуненка Василя Івановича розстріляти".
Василь Атаманюкреабілітований посмертно.
ЛУ 19(4428) 9.05.1991
| Отзывы | Оставить отзыв |
