Народився Гео (Георгій) Данилович Шкурупій 20 квітня1903 року в м. Бендерах. Дитинство провів на Поділлі. Мати вчителювала, батько бувзалізничним машиністом. Закінчивши Другу Київську класичну гімназію (1920),вступив на медичний факультет Київського університету, де провчився лише рік.Згодом 2 місяці провів в Інституті зовнішніх зносин. Служив на залізниці, працювавредактором і сценаристом кінофабрики, співпрацював з редакцією газети"Більшовик".
1920 р. Гео Шкурупій дебютував у літературно-мистецькомуальманаху "Гроно" прозовим твором "Ми". Захоплений авангардним мистецтвом,письменник виступає з теоретичними статтями про футуризм, бере участь улітературних дискусіях.
Перші збірки його поезій - "Психотези. Вітрина третя"(1922) та "Барабан. Вітрина друга" (1923), написані в стилістиці футуристичноїпоетики. У них переважає суспільно-політична тематика, що в добу революційноїромантики позитивно сприймалося читачами. Проте захоплення футуризмом минуло уШкурупія досить швидко. Вже 1924 року він висловлюється за об'єднання своєїорганізації з "Гартом", підтримує групи М.Ялового та О.Слісаренка, які відійшливід угрупування М.Семенка.
1925 року виходить його збірка "Жарини слів", яказасвідчила, що "футуристична бравада дедалі більше обертається неоромантизмом - зйого дивною сумішшю лірики, сарказму та відблиском трагічного". Того ж рокуГ.Шкурупій дебютує у якості прозаїка. Його книгу гостросюжетних оповідань"Переможець дракона" О.Білецький назвав цікавим явищем в нашій белетристиці:"збірник розмаїтий, талановитий", хоча надміру залітературений. Інші збіркиоповідань: "Пригоди машиніста Хорна" (1925), "Монгольські оповідання" (1930).Збірки віршів: "Море" (1927), "Для друзів-поетів - сучасників вічності" (1929),поема "Зима 1930 року" (1934); романи: "Двері в день" (1929),"Жанна-Батальйонерка" (1930), "Міс Андрієна" (1934).
Розрив Шкурупія зфутуризмом виявився нетривалим. У 1927 році він повертається до авангардногофутуризму ще "запеклішим футуристом", аніж колись був.
1930 року Г.Шкурупійочолює київську філію "Нової Генерації" та стає редактором її друкованого органу -"Авангарду-альманаху пролетарських митців Н.Г." (вийшло два числа). На сторінкахцього журналу вперше було надруковано кіносценарій О.Довженка "Земля", репортажО.Влизька "Поїзди їдуть на Берлін", вірші І.Маловічка, П.Мельника, Ю.Палійчука,статті К.Малевича, М.Умакова та ін.
У творах Шкурупія виразно видноприхильність до генеральної лінії партії, але... це твори не так лівогописьменника, як патріота України, у душі якого живе гордість і біль за своювітчизну, якийсь непереможний дух модернізації і прагнення наблизити українськулітературу до "західноєвропейського і американського" рівня.
Саме цього йому йне подарували. 3 грудня 1934 року його заарештовано за звинуваченням уприналежності до "київської терористичної організації ОУН". По справі Г.Шкурупіябуло проведено два судових засідання військового трибуналу на яких він категоричнозаперечував висунуті звинувачення, також подав судові письмову заяву-скаргу нанеправомірні методи слідства. В ній, зокрема, говорилося:
"15/1-35 року яподав заяву на ім'я слідчого НКВС т. Грушевського із вказівкою на неправильнийзапис моїх показань із вимогою їх виправити і долучити мою заяву до моєї справи.Але цього не було виконано. Тому прошу суд звернути увагу на це тепер. Показаннящодо моїх розмов із знайомими мені письменниками (…) записані неправильно. Вонизредаговані, заповнені за думкою слідчого т. Гринера, записані так, як йомухотілося, і не відповідають дійсності. Мої бесіди названі націоналістичними, як імої настрої. Насправді ж я вказував слідчому, що бесіди були на літературні,історичні і побутові теми. Незважаючи на неправильний запис показань слідчим, вонипідписані мною через такі обставини. Протягом усього періоду слідства і, особливопід час допитів, я був підданий слідчим жахливому моральному тискові… Крім того,сильний біль у шлунку, оскільки в мене виразка, і вкрай пригнічений стан відпогроз слідчого спричинилися до стану повного отупіння, за якого я вже нічого нетямив. Слідчий користувався моїм станом, примушував підписувати показання,доводячи мене до істерики. Тому прошу вважати ці мої показання недійсними,оскільки фактично вони не мої, а складені за думкою і бажанням слідчого".
Після першого суду справу було повернуто на додаткове розслідування. Надругому судовому засіданні військового трибуналу Шкурупій знову доводить своюневинність і конкретними аргументами намагається спростувати звинувачення. Протерадянський "найсправедливіший у світі суд" виніс вирок: 10 років ув'язнення увиправно-трудових таборах з подальшим трирічним ураженням у політичних правах іконфіскація майна. Дружину Варвару Базлс із сином Георгієм як родину ворога народувиселили з Києва. Г.Шкурупій відбував покарання в Соловецькій тюрмі.
25листопада 1937 р. "особлива трійка" його справу переглянула й винесла новий вирок:розстріл. Вирок виконано 8 грудня 1937 р., що засвідчено відповіднимактом.
Твори: Двері в день (К., 1968);
| Отзывы | Оставить отзыв |
