(1790 —1865)
Петро ПетровичГулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім'їсвященика. Вчився в Київській академії (1801 — 1803), але не закінчив її. Протягомкількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р.вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вженаступного року викладає тут польську мову. В 1821р. Гулак-Артемовський захистивмагістерську дисертацію на тему: “О пользе истории вообще и преимущественноотечественной и о способе преподавания последней”, згодом стає професором історіїта географії, з 1841р. — ректоромуніверситету.
Літературні інтереси П. П.Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в Київській академії. Зперших його поетичних спроб збереглися лише два віршових рядки з переспіву поемиБуало “Налой” (1813). Активну літературну діяльність Гулак-Артемовський розпочинаєпісля переїзду до Харкова (1817) — під час навчання і викладацької роботи вуніверситеті. Підтримує дружні стосунки з Г. Квіткою-Основ'яненком, Р. Гонорським,Є. Філомафітським та ін., виступає на сторінках “Украинского вестника” зперекладними й оригінальними творами, написаними у різнихжанрах.
У 1818 — 1819pp.Гулак-Артемовський друкує в “Украинском вестнике” переклади прозових творів,критичних статей польських письменників.
1819р. — російський переклад з польськоїмови “каледонской повести” (шотландської) “Бен-Грианан” (“Украинский вестник”);нарис “Синонимы, задумчивость и размышление (подражание польскойпрозе)”.
1817р. — “Справжня Добрість(Писулька до Грицька Прокази)”, оригінальний вірш українськоюмовою.
1818р. — “казка” “Пан та Собака”(“Украинский вестник”), написана на основі фабульної канви чотирирядкової байки І.Красіцького “Pan і Pies” та окремих епізодів іншого його твору — сатири “Panniewart slugi”. Ця “казка” Гулака-Артемовського відіграла помітну роль в розвиткужанру байки на Україні. Це була, по суті, перша українська літературна (віршова)байка, написана із свідомою орієнтацією поета на фольклор, на живу розмовнумову.
1819р. — письменник опублікував в“Украинском вестнике” ще дві байки — “казку” “Солопій та Хівря, або Горох придорозі” і “побрехеньку” “Тюхтій таЧванько”.
1820р. — цикл байок-“приказок”:“Дурень і Розумний”, “Цікавий і Мовчун”, “Лікар і Здоров'я” (“першоджерело” —приповідки І. Красіцького).
У 1827р.Гулак-Артемовський написав ще три байки — “Батько та Син”, “Рибка”, “Дві пташки вклітці”. Цей, останній, цикл байок Гулака-Артемовського також пов'язаний зтворчістю Красіцького.
Спираючись налітературні зразки попередників в українському і світовому байкарстві та нафольклорні традиції, Гулак-Артемовський творив цілком оригінальні, самобутнівірші, йдучи від просторої байки-“казки” через байку-“приказку” (цю традиціюпродовжив Л. Боровиковський) до власне байки, з якою згодом успішно виступили вукраїнській літературі Є. Гребінка й особливо Л.Глібов.
Виступи письменника в “Украинскомжурнале” свідчать про пошуки нової естетики. Крім двох віршів “Чаяние душихристианской” та перекладу уривка з поеми “Суд Любуши” — “Царский стол (Древнєєчешское предание)”, Гулак-Артемовський опублікував там перекладні статті “О поэзиии красноречии”, “О поэзии и красноречии на Востоке” (продовження першої) і “Опоэзии и красноречии в древних и в особенности у греков иримлян”.
Не останню роль у пошукахписьменника відіграло читання ним в університеті лекцій з естетики, які вінготував один час за книгою О. Галича “Опыт науки изящного”, де були викладеніосновні положення романтичної теорії, зокрема пропагувалися твори Жуковського,визначалися нові жанри — романтична балада, поема, романстощо.
1827р. — виступ на сторінках“Вестника Европы” із “малоросійськими баладами” “Твардовський” і “Рибалка”, якимипредставлено романтичну баладу різнихтональностей.
“Твардовський” — це вільнапереробка гумористичної балади А. Міцкевича “Пані Твардовська”, основу якоїстановить досить популярна у слов'янському фольклорі легенда прогульвісу-шляхтича, що запродав душу чортові. Балада “Твардовський” користуваласязначним успіхом у читачів. Після публікації у “Вестнике Европы” вона відразу булапередрукована в журналах “Славянин”, “Dziennik Warszawski”, у “Малороссийскихпеснях” Максимовича, вийшла окремим виданням. Балада Міцкевича відома й уперекладі білоруською мовою (“Пані Твардоўская” — 40-ві pp. XIX ст.), причому вопрацюванні її сюжету білоруський автор слідував переважно за баладою українськогопоета.
“Рибалка” — переспів однойменноїбалади Гете (ще раніше її переклав російською мовою Жуковський) — має вже виразноромантичний характер.
1827р. в “ВестникеЕвропы” Гулак-Артемовський друкує дві переробки Горацієвих од “До Пархома” (впершедо Горація Гулак-Артемовський звернувся ще 1819р., надрукувавши в поважному стиліпереклад його оди “К Цензорину”. На кінець 20-х pp. і пізніше (1832, 1856) йомуналежить кілька наслідувань Горацієвих од. Це, передусім, два віршових послання“До Пархома”).
З кінця 20-х pp.Гулак-Артемовський відходить від активної літературної діяльності, пише лишепринагідне, здебільшого у зв'язку з пам'ятними подіями в його службовому іродинному житті.
В останні рокиГулак-Артемовський написав ряд ліричних медитацій в народнопісенному дусі (жодна зних за життя автора не друкувалася) — “Не виглядай, матусенько, в віконечко”, “ДоЛюбки” (останній вірш перекладений російською мовою О. Фетом), “Текла річканевеличка”.
Помітну увагу приділяєГулак-Артемовський питанням міжслов'янських мовно-літературних взаємин,фольклорно-етнографічному вивченню слов'янських народів. Показовою з цього поглядує складена ним “Инструкция в руководство г. адъюнкту Срезневскому по случаюназначаемого для него путешествия по славянских землях с целию изучения славянскихнаречий и их литературы” (1839).
Продовжуєцікавитись Гулак-Артемовський в цей останній період і літературним життям,захоплюється творами Шевченка, підтримує зв'язки з російськими, українськими,польськими діячами культури (ще раніше він познайомився в Харкові з А. Міцкевичем,з яким один час підтримував дружні стосунки), турбується про виданая творівокремою книжкою. Його обирають членом кількох науково-літературних товариств,зокрема “Московського товариства аматорів російської словесності”, “Королівськоготовариства друзів науки” у Варшаві.
| Отзывы | Оставить отзыв |
