Забара Натан Ілліч народився 27 грудня 1908 року у волинськомуселі Рогачів у сім'ї гончаря. В 1925 році закінчив трудову школу вНовограді-Волинському і переїхав до Києва, де вступив на курси Центральногоінституту праці. Водночас трудився на київських будовах, а в 1931 році бувпризваний до Червоної Армії. Після демобілізації навчався в аспірантурі Інститутуєврейської культури АН УРСР 3 1941 по 1947 рік перебував у діючій армії, а пізніше- у Центральній групі військ. Нагороджений бойовими орденами та медалями.
Як єврейський прозаїк Забара заявив про себе на початку тридцятих років.Його оповідання та новели з'являлися в періодичних виданнях Києва. Москви,Мінська, Біробіджана, в журналах "Советіш літератур", "Штерн" та інших. Окремимикнижками вийшли "Радіороман" (1932), "Ніловка" (1934), "З країни в країну" (1938),"Батько" (1940). В перекладі російською мовою побачили світ книга "Сегоднярождается мир" та окремі повісті.
Забара був Членом ВУСППу, а потім належавдо Спілки письменників України.
Учасник Великої Вітчизняної війни. За ратніподвиги нагороджений орденом Червоної Зірки та багатьма медалями.
Напочатку 1951 року письменник був заарештований. Йому, як і багатьом у ті часиукраїнським та єврейським письменникам, інкримінували "націоналістичнупропаганду". А в зв'язку з тим, що Забара деякий чає служив у радянських військахна території Німеччини, слідчий "накинув" йому "підривну діяльність", зв'язок зіноземними розвідками. Абсурдність цих звинувачень була очевидною, і все жособлива нарада при МДБ УРСР визнала письменника винним і засудила на десять роківув'язнення у магаданських таборах.
6 липня 1956 року комісія по переглядусправ безпідставно репресованих радянських громадян скасувала вирок стосовнописьменника. Забару звільнили з-під варти а зв'язку з "відсутністю в його діяхскладу злочину". Він повернувся в Київ і до самої смерті тяжко хворів.
Помер 19 лютого 1975 року.
Григорій Полянкер
ЛУ 32(4441)8.08.1991
| Отзывы | Оставить отзыв |
