(Нар. 1924р.)
Павло Архипович Загребельнийнародився 25 серпня 1924р. в с. Солошине наПолтавщині.
1941 року закінченодесятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішовдобровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь вобороні Києва, в серпні 1941р. був поранений. Після госпіталю знову військовеучилище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942р., після якого — полон, і долютого 1945р. — фашистські концтаборисмерті.
У 1945p. працює у радянськійвоєнній місії в Західній Німеччині. З 1946p. — навчається на філологічномуфакультеті Дніпропетровського університету. По його закінченні (1951p.) — майжепівтора десятиліття журналістської роботи (в обласній дніпропетровській газеті, вжурналі «Вітчизна» в Києві), поєднуваної з письменницькоюпрацею.
В другій половині 50-х років П.Загребельним видані збірки оповідань «Учитель» (1957), «Новели морськогоузбережжя» (1958), повісті «Марево», «Там, де співають жайворонки» (1956), «Долинадовгих снів» (1957).
Серйозною заявкою написьменницьку зрілість стала «Дума про невмирущого» (1957), присвячена воїнськомута людському подвигу молодого радянського солдата, який загинув у фашистськомуконцтаборі.
В 1961 — 1963 pp. Загребельнийпрацює головним редактором «Літературної газети» (пізніше — «ЛітературнаУкраїна»), приблизно в той же час з'явилися три перші романи письменника: «Європа45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека»(1960).
Протягом 60 — 70-х роківписьменник створив більшу частину своїх романів, зокрема і найвагоміші зних:
— «День для прийдешнього» (1964);
— «Шепіт»(1966);
— «Добрий диявол» (1967);
— «Диво» (1968);
— трилогію «З погляду вічності» (1970);
— «Розгін» (Державна премія СРСР,1980) — романну будову з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ойкрикнули сірі гуси», «Персоносфера»;
— «Левине серце», (продовженням«Левиного серця» став роман «Вигнання з раю» (1985));
— «Переходимо долюбові» (1971);
— «Намилена трава» (1974);
— «Євпраксія»(1975);
— «Південний комфорт» («Вітчизна»,1984).
Одним із значних здобутківукраїнської прози став роман «Диво» (1968), в якому органічно поєднується далекеминуле та сучасність. В центрі роману — Софія Київська, яка є незнищенним символомукраїнської державності та духовності. Пізніше було створено цілий цикл романівпро історичне минуле нашої Батьківщини: «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві»(1973), «Євпраксія» (1975). Подіям української історії XVI ст. присвячено роман«Роксолана» (1980). Письменник зробив спробу проникнути у складний внутрішній світсвоєї героїні — Роксолани — Анастасії Лісовської, доньки українського священика зРогатина, яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, незабаром сталайого улюбленою дружиною. Розкрити «таємниці» характеру Б. Хмельницького, показатийого як людину та як визначного державотворця — таке завдання поставив перед собоюП. Загребельний в романі «Я, Богдан» (1983). Він показує діяльність гетьмана натлі складної політичної ситуації середини XVII ст., зупиняючись також і наподробицях його особистого життя. Панорамність, історіософські роздуми про долюУкраїни — такі риси найновішого роману письменника «Тисячолітній Миколай» (1994).В романах зустрічаємо вступні слова чи передмову, післяслово — це свого родуневеликі літературознавчі, а то й історіографічніетюди.
Виступив П. Загребельний і зкількома п'єсами, створеними на основі романів — «Хто за? Хто проти?» («День дляприйдешнього»), «І земля скакала мені навстріч» («З погляду вічності»); активновиступає з критичними і літературознавчими статтями в пресі, а також з доповідями,промовами й інтерв'ю. Ці виступи зібрані в книзі статей, есе і портретів«Неложними устами» (1981). До неї ввійшла повість-дослідження «Кларнети ніжності»,присвячена П. Г. Тичині.
За йогосценаріями на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка знято художні фільми:«Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври»(1974), «Ярослав Мудрий» (1982).
ПавлоЗагребельний понад сорок років працює в українській прозі. За цей час вийшлоблизько двадцяти його романів. Один із них — «Розгін» відзначено Державною премієюСРСР, два — «Первоміст» і «Смерть у Києві» — Державною премією УРСР ім. Т. Г.Шевченка. Твори високо оцінюються критикою, мають широке читацьке визнання, вінодин із найпопулярніших сьогодні українських письменників. Друковані масовимитиражами, його книги швидко розходяться; вони постійно виходять в перекладахіншими мовами; зростає і кількість видань творів письменника за рубежем.
По Загребельний Павло найдены еще материалы:
Життя та творчість Загребельний Павло
| Отзывы | Оставить отзыв |
