(1932 р.нар.)
Шевчук Василь Андрійовичнародився 30 квітня 1932 року в селі Бараші Ємільчинського району Житомирськоїобласті в сім'ї селянина.
Закінчившисередню школу, 1950 року вступає на відділення української мови й літературифілологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З1955 року працював у редакції журналу «Піонерія», на кіностудії ім. О. П.Довженка, в редакціях газети «Літературна Україна» та «Романів і повістей»видавництва «Дніпро».
У 1951 році в«Альманасі молодих» надрукував перші ліричні поезії. Тоді ж у журналі «Барвінок» —кілька дитячих віршів, що започаткували збірку «У труді зростаємо», яка вийшла1953 року. Згодом з'явились друком поетичні книжки для дітей «Гілка яблуні»(1955), «Довгоногі косарі» (1959), «На зеленому роздоллі» (1968),науково-популярний нарис «Синочок сонця» (1960), повість «Горобиної ночі» (1960),збірка оповідань «Як Андрійко біди позбувся»(1965).
У 1958 році виходить у світ збіркалірики В. Шевчука «Ходімо весну зустрічать!». Потім повісті «Зелений шум» (1963),«Вітрила» (1964), «Трублять лебеді над Славутичем»(1967).
Етапною книгою для В. Шевчука ставроман про Григорія Сковороду «Предтеча», який з'явився першим виданням 1969 рокупід назвою «Григорій Сковорода». Потім було ще три видання, з них одне російськоюмовою. Роман мав широкий розголос серед критики й читацької громадськості, й,можливо, це надихнуло автора на цілу серію історичних та історико-біографічнихтворів. Так, він пише і 1972 року видає роман «Побратими, або Пригоди двохзапорожців на суходолі, в морі та під водою». 1980 року виходить роман-дослідженняВ. Шевчука «Велесич», в якому подано нову концепцію прочитання перлинидавньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». Одночасно В. Шевчук робитьвіршований переспів пам'ятки, що 1982 року з'являється окремою книжкою і стає вряд кращих поетичних інтерпретацій«Слова».
Історичну серію продовжує ікоротка трилогія «Під вічним небом» (1985), до якої входять психологічні іводночас документально вивірені твори про Сократа, молодого Г. Сковороду таГанді.
Після сучасного роману «Злам»(1982), в якому висвітлено зсередини, психологічно, труди та дні творчоїінтелігенції, В. Шевчук повертається до історичної теми і пише та видає дилогіюпро Т. Г. Шевченка «Син волі» (1984) й «Tеpнoвий світ» (1986). Власне, вона булапочата ще двадцять років тому повістю про дитинство Кобзаря «Вітрила» й продовженау певній мірі романом «Фенікс» (1988). У цих творах розповідається про весьжиттєвий шлях Тараса ГригоровичаШевченка.
У дилогії, що нині має назву«Син волі», події подано через сприймання великого Кобзаря. Читаючи, ми нібистаємо свідками його не тільки зовнішнього, а й внутрішнього, духовного життя.Цьому сприяє і побудова твору — асоціативна, ізретроспекціями.
Ще 1982 року В. Шевчукопублікував у журналі «Дніпро» драматичну поему «У затінку біля Хрещатика», а в«Літературній Україні» уривок із драматичної поеми «Князь Кий». Ці та іншіпоетичні драми вийшли окремою книжкою «Русьпервоцвітна».
В. Шевчук — лауреат преміїім. Андрія Головка за 1986p.
| Отзывы | Оставить отзыв |
