(1897 —1972)
Народився Андрій ВасильовичГоловко 3 грудня 1887р. в с. Юрки на Полтавщині в заможній селянськійродині.
У 1905 — 1908 рр. навчався усільській школі, спробував сам складати вірші (російською мовою). Навчаючись уКременчуцькому реальному училищі (1908 — 1914), мріяв про власну літературнупрацю. У 1912р. під впливом «Кобзаря» почав писати вірші українськоюмовою.
Коли навчання вже фактично булозакінчено і за родинним рішенням Головко мав скінчити ще один, додатковий, клас,який давав право на вчительську роботу, його несподівано виключили з училища заучасть в таємному товаристві «Юнацька спілка» та за писання віршів українськоюмовою, вміщуваних у рукописному учнівському журналі «Рідна мова». Жив якийсь часна хуторі Поділ, куди переїхали батьки. Тоді ж спробував писати прозу(автобіографічна повість «З-за хмари»). Під час імперіалістичної війни вступає доЧугуївського училища прапорщиків, і після проходження короткого курсу навчаннянавесні 1915-го потрапляє на фронт. Брав участь у боях під Рава-Руською, діставпоранення.
Після 1917-го працює в школі,волосним інструктором з позашкільної освіти. У січні 1919р. в Кременчуцькомувидавництві «Маяк» вийшла поетична збірка Головка «Самоцвіти» (17 віршів).Працюючи в місцевій кременчуцькій газеті, він друкує у ній в перші місяці 1919р.кілька уривків з розпочатої повісті «У дикому танку. (З часів німецькоїокупації)», але цей твір лишивсянезавершеним.
Літо й осінь 1919р Головкоживе разом з донькою і дружиною на далеких хуторах Стінка і Ляхівці. У червні1920р. записується добровольцем у Червону Армію. Служить начальником кінноїрозвідки гаубичного артдивізіону об'єднаної дивізії курсантів, яка певний часдіяла разом з Першою кінною армієюБудьонного.
Січень-квітень 1921p. — службав харківській Школі червоних старшин, де він викладавполітекономію.
У 1922p.,демобілізувавшись, повністю перейшов на літературну роботу. З 1923-го — членСпілки селянських письменників «Плуг». Перший його завершений прозовий твір — шкіц«Момент» (опублікований під назвою «Рафінована проституція»: Шляхи мистецтва. —1921. — № 2). Наступні твори — шкіці «Діти Землі і Сонця» (1922), повісті «Можу»(1922) і «Червоний роман» (1923). 1924р. — оповідання «Крученим шляхом», де майжеповністю збережено сюжет «Червоного роману» (для видання творів у двох томах(1957) автор здійснив нову редакціюповісті).
Загальне визнання і популярністьздобув Головко дитячими оповіданнями та повістями про сільську молодь. Оповідання«Дівчинка з шляху» (1922), «Товариші» (1923), «Пилипко» (1923) склали першупрозову збірку А. Головка «Дівчинка з шляху», що вийшла у Харкові1925p.
Найбільший успіх серед тогочаснихтворів А. Головка випав на долю оповідань «Пилипко» і «Червона хустина» (другаредакція 1957р.), які були опубліковані 1924р. і сталихрестоматійними.
З’являються також повісті«Зелені серцем» (1924) та «Пасинки степу»(1925).
1926р. видано збірку оповідань іповістей «Можу» (в цей час Головко уже переїхав доХаркова).
Восени 1926-го письменникготувався до «запису тексту» завершеного на той час в творчій уяві роману«Бур'ян». Вже в кінці 1927р. на республіканському конкурсі до 10-річчя Жовтнякнига була удостоєна ювілейної премії. З'явилися переклади російською,білоруською, а пізніше — німецькою, угорською, польською та чеськоюмовами.
На 1927p. в уяві письменникаскладається новий твір, спочатку як роман «Три сини» (після 1931p. — трилогія «Трибрати»). У 1932p. з’явився твір «Мати» (як пролог до роману «Три брати»),а в1935p. опублікована його нова (основна) редакція. Починаючи з зими 1934p.письменник працює над другою книгою трилогії — романом «Артем Гармаш», у періодицідрукується кілька фрагментів з першихрозділів.
Спробував А. Головко свої силитакож в кіно. Написав кіноповість «Скиба Іван» (1934) і на замовлення Одеської таКиївської кіностудій два кіносценарії — «Митько Лелюк» (1936 — 1937) та «Літамолодії» (1940).
Під час війни бувспочатку військовим кореспондентом авіаційної дивізійної газети, потім —кореспондентом газети ЦК КП(б)У «Комуніст» («Радянська Україна»), а з липня 1943р.працював у фронтовій газеті «За честь Батьківщини». З-поміж творів воєнногоперіоду виділяється оповідання «Дружба», яке вийшло окремою книжечкою в Уфі1942р.
1942р. в Уфі вийшла збірка нарисів«Бойові епізоди» (твори «Бойовий екіпаж», «Капітан Чайка», «Снайпер МаксимБриксін» та ін., вміщувані раніше у фронтовихгазетах).
З кінця 40-х років основноюроботою А. Головка стала праця над «Артемом Гармашем». Роман у нинішньому йоговигляді складається з трьох книг (частин). Перша з них вийшла друком у 1951р. (іззмінами і доповненнями — в 1954р.); друга — в 1960р. (кількома розділами доповнена1962р.); у трьох книгах роман опублікований 1971р. (з доповненням — в 1972р.).Письменник розпочав також четверту книгу роману, обмірковував сюжетні ходи п'ятоїкниги. Та їм уже не судилося побачитисвіт.
5 грудня 1972р. А. В. Головкопомер.
Спілка письменників Українивстановила щорічну літературну премію імені Андрія Головка за кращий роман року.Іменем письменника названі бібліотеки, школи, вулиці, колгосп на йогобатьківщині.
| Отзывы | Оставить отзыв |
